Розфарбування снігуронька друк. Снігуронька

Ви перебуваєте в категорії розмальовки снігуронька. Розфарбування яку ви розглядаєте описана нашими відвідувачами наступним чином "" Тут ви знайдете безліч розмальовок онлайн. Ви можете завантажити розмальовки снігуронька і так же роздрукувати їх безкоштовно. Як відомо творчі заняття відіграють величезну роль у розвитку дитини. Вони активізують розумову діяльність, формують естетичний смак і прищеплюють любов до мистецтва. Процес розфарбовування картинок на тему снігуронька розвиває дрібну моторику, посидючість і акуратність, допомагає дізнатися більше про навколишній світ, знайомить з усім розмаїттям кольорів і відтінків. Ми щодня додаємо на наш сайт нові безкоштовні розмальовки для хлопчиків і дівчаток, які можна розфарбовувати онлайн або завантажити та роздрукувати. Зручний каталог, складений за категоріями, полегшить пошук потрібної картинки, а великий вибір розмальовок дозволить кожен день знаходити нову цікаву тему для розфарбовування.

Снігуронька

Жили-були дід та баба. Всього у них було вдосталь, а от дітей не було. Дуже вони засмучувалися. Все сумували.

Ось раз взимку випало білого снігу по коліно. Пішли старі в город, і давай снігову дівчинку ліпити.

Виліпили дочку, вставили замість очей дві голубенькі намистини, зробили на щічках дві ямочки, з червоної стрічки - роток.

Ворухнула Снігуронька ніжками-ручками, з місця зрушила та й пішла по городу до хати. Зраділи люди похилого віку.

А Снігурка росте на радість не по днях, а по годинах. Що не день - стає все кращим.

Дід і баба на неї не намилуються: як сніжинка біла, руса коса до пояса. Тільки рум'янцю у Снігурки немає.

Ось прийшла довгоочікувана весна, а за нею і літо червоне. Тільки Снігуронька засумувала, невесела стала ..

Раз насунулася чорна хмара, посипався град. Зраділа Снігуронька граду, точно перлам перекатних. А як знову виглянуло сонечко, і град розтанув, Снігуронька заплакала, та так гірко, немов сестра по рідному брату.

Якось раз зібралися дівчата в ліс по ягоди. Стали і Снігурки з собою кликати. Не хотілося Снігуроньці в ліс йти, під сонечко. А тут дід та баба велять: "Іди, іди, Снігуронька, йди, дитино, розважся". Взяла Снігуронька кузовок, пішла в ліс з подружками. Подружки по лісі ходять, хороводи водять, пісні співають. А Снігуронька знайшла студений струмок, біля нього сидить, у воду дивиться. Ось і вечір прийшов. Розігралися дівчата, наділи на голівоньку вінки, розпалили багаття, стали через нього стрибати. Не хотіла стрибати Снігуронька, та пристали до неї подруженьки.

Не хотіла стрибати Снігуронька, та пристали до неї подруженьки. Розбіглася Снігуронька, стрибнула і розтанула ...

... Звернулася вона легким хмаркою, пролилася на землю теплим дощиком, обернулася полем ромашковим, стало поле білим-біло.

Снігуронька

Жили-були дід та баба. Всього у них було вдосталь, а от дітей не було. Дуже вони засмучувалися. Всі сумували.
Ось раз взимку випало білого снігу по коліно. Пішли старі в город, і давай снігову дівчинку ліпити. Виліпили дочку, вставили замість очей дві голубенькі намистини, зробили на щічках дві ямочки, з червоної стрічки - роток.
Ворухнула Снігуронька ніжками-ручками, з місця зрушила та й пішла по городу до хати. Зраділи люди похилого віку. А Снігурка росте на радість не по днях, а по годинах. Що не день - стає все кращим. Дід і баба на неї не намилуються: як сніжинка біла, руса коса до пояса. Тільки рум'янцю у Снігурки немає. Ось прийшла довгоочікувана весна, а за нею і літо червоне. Тільки Снігуронька засумувала, невесела стала. Якось раз зібралися дівчата в ліс по ягоди. Стали і Снігурки з собою кликати. Не хотілося Снігуроньці в ліс йти, під сонечко. А тут дід та баба велять: "Іди, іди, Снігуронька, йди, дитино, розважся". Взяла Снігуронька кузовок, пішла в ліс з подружками. Подружки по лісі ходять, хороводи водять, пісні співають. А Снігуронька знайшла студений струмок, біля нього сидить, у воду дивиться. Ось і вечір прийшов. Розігралися дівчата, наділи на голівоньку вінки, розпалили багаття, стали через нього стрибати. Не хотіла стрибати Снігуронька, та пристали до неї подруженьки. Розбіглася Снігуронька, стрибнула і розтанула ... Звернулася вона легким хмаркою, пролилася на землю теплим дощиком, обернулася полем ромашковим, стало поле білим-біло.

Всяку справу в світі діється, про всяке в казці йдеться. Жили-були дід та баба. Всього у них було вдосталь - і коровушка, і овечка, і кіт на печі, а ось дітей не було.

російська народна казка

Всяку справу в світі діється, про всяке в казці йдеться. Жили-були дід та баба. Всього у них було вдосталь - і коровушка, і овечка, і кіт на печі, а ось дітей не було. Дуже вони засмучувалися, все сумували. Ось раз взимку впала снігу білого по коліно. Дітлахи сусідські на вулицю висипали - на санках кататися, сніжками кидатися, та й стали снігову бабу ліпити. Дивився на них дід з віконця, дивився і каже бабі:

- Що, дружина, задумавшись сидиш, на чужих хлопців дивись, підемо-ка і ми, розгулятися на старості років, зліпимо і ми снігову бабу.

А на стару, вірно, теж веселий годину накотив. - Що ж, підемо, дід, на вулицю. Тільки на що нам бабу ліпити? Давай-ка виліпимо дочку Снігуроньку.

Сказано зроблено.

Пішли старі в город і давай снігову доньку ліпити. Виліпили дочку, вставили замість очей дві блакитних намистини, зробили на щічках дві ямочки, з червоної стрічки - роток. Куди як хороша сніжна дочка Снігуронька! Дивляться на неї дід з бабою - НЕ надивляться, милуються - НЕ намилуються. А у Снігуроньки роток посміхається, волосок завивається.

Ворухнула Снігуронька ніжками-ручками, з місця зрушила та й пішла по городу до хати.

Дід і баба точно розуму позбулися - до місця приросли.

- Дід, - баба кричить, - так це у нас донечка жива, Снігуронька дорога! І в хату кинулася ... Ото ж бо радості було!

Зростає Снігурка не по днях, а по годинах. Що не день - Снігурка все краше. Дід і баба на неї не надивляться, що не надихають. А собою Снігурка - як сніжинка біла, очі що блакитні намистини, руса коса до пояса. Тільки рум'янцю у Снігурки немає як немає й у губах ні кровиночки. А та така гарна Снегурушка!

Ось прийшла весна-ясна, понабухлі нирки, полетіли бджоли в поле, заспівав жайворонок. Всі хлопці раді-радёшенькі, дівчата весняні пісні співають. А Снігуронька засумувала, невесела стала, все в віконце дивиться, сльози ллє.

Ось і літо прийшло червоне, зацвіли квіти в садах, дозріває хліб в полях ...

Дужче Снігурка хмуриться, все від сонця ховається, все б їй в тінь так в холодок, а ще краще під дощик.

Дід та баба все ахають:

- Вже Чи все гаразд тобі, доню? - Здорова я, бабуся.

А сама все в куточок ховається, на вулицю не хоче. Ось раз зібралися дівчата в ліс по ягоду - по малину, Черничко, алу Суничку.

Стали і Снігурки з собою кликати:

- Підемо так підемо, Снігуронька! .. - Ходімо та підемо, подруженько! .. Не хочеться Снігуроньці в ліс йти, не хочеться Снігуроньці під сонечко. А тут дід і баба велять:

- Іди, іди, Снігуронька, йди, йди, дитино, розважся з подружками.

Взяла Снігуронька кузовок, пішла в ліс з подружками. Подружки по лісі ходять, вінки плетуть, хороводи водять, пісні співають. А Снігуронька знайшла студений струмок, біля нього сидить, у воду дивиться, пальці в швидкій воді мочить, краплями, немов перлами, грає.

Ось і вечір прийшов. Розігралися дівчата, наділи на голівоньку вінки, розпалили багаття з хмизу, стали через багаття стрибати. Не хочеться стрибати Снігуроньці ... Та пристали до неї подруженьки. Підійшла Снігуронька до вогнища ... Варто-тремтить, в особі ні кровинки нема, руса коса розсипалася ... Закричали подруженьки:

- Стрибай, стрибай, Снігуронька!

Розбіглася Снігуронька і стрибнула ...

Зашуміло над багаттям, застогнало жалібно, і не стало Снігуроньки.

Потягнувся над багаттям білий пар, звився в хмарка, полетіло хмарка в висоту піднебесну.

Розтанула Снігуронька ...

Завантажити розмальовки та повний текст казки Снігуронька.