Сьогодні ми розглянемо найвідоміший довіль американського письменника Германа Мелвілла, а точніше його короткий зміст. "Мобі Дік, або Білий кит" - роман, заснований на реальних подіях. Він був написаний у 19651 році.

Про книгу

«Мобі Дік, або Білий кит» (короткий зміст уявимо нижче) став головним твором Г. Мелвілла, представника американського романтизму. Цей роман рясніє численними ліричними міркуваннями, має відсилання до біблійних сюжетів, рясніє символами. Можливо, саме тому його не було прийнято сучасниками. Ні критики, ні читачі не зрозуміли всієї глибини твору. Лише у 20-ті роки 20 століття роман немовби відкрили заново, віддавши належне таланту автора.

Історія створення

Сюжет роману грунтувався на реальних подіях, що може підтвердити короткий переказ. Герман Мелвілл («Мобі Дік» став вершиною його творчості) взяв за основу для твору випадок, що стався із судном «Ессекс». Цей корабель вийшов на промисел у 1819 році у штаті Массачусетс. Цілих півтора року екіпаж займався полюванням на китів, поки одного разу цьому не поклав край величезний кашалот. 20 листопада 1820 року судно було протаранено китом кілька разів.

Після аварії корабля вижило 20 матросів, яким вдалося на шлюпках дістатися острова Хендерсон, який був у ті роки безлюдним. Через деякий час частина тих, хто врятувався, вирушила шукати материк, інші залишилися на острові. Мандрівники цілих 95 днів блукали в море. Вижили лише двоє - капітан і ще один матрос. Їх підібрало китобійне судно. Саме вони розповіли, що з ними сталося.

Крім того, на сторінки роману потрапив і власний досвід Мелвілла, який ходив на китобійному судні півтора роки. Багато його тодішніх знайомих виявилися героями роману. Так, один із співвласників судна з'являється у творі під ім'ям Білдада.

Короткий зміст: "Мобі Дік, або Білий кит" (Мелвілл)

Головний герой - юнак Ізмаїл. Він має сильні фінансові проблеми, і життя на суші починає поступово йому набридати. Тому він вирішує піти на китобійне судно, де можна добре заробити, а вже занудьгувати в морі взагалі неможливо.

Нантакет - найстаріше американське портове місто. Однак до початку 19 століття він перестав бути найбільшим промисловим центром, його потіснили молодші. Однак Ізмаїлу важливо найнятись на судно обов'язково тут.

Дорогою до Нантакету Ізмаїл зупиняється в іншому портовому містечку. Тут можна зустріти на вулицях дикунів, які причалили до морських суден на якомусь невідомому острові. Буфетні стійки виготовлені з величезних китових щелеп. А проповідники в церквах піднімаються на кафедру.

У готелі молодик знайомиться з Квікегом, гарпунщиком-тубільцем. Дуже швидко вони стають добрими друзями, тому вирішують надходити на корабель разом.

"Пекод"

Ще тільки на початку наш короткий зміст. "Мобі Дік, або Білий кит" - роман, зав'язка якого відбувається в портовому місті Нантакет, де Ізмаїл зі своїм новим другом наймаються на судно "Пекод". Кітобоєць готується до навколосвітнього плавання, яке триватиме 3 роки.

Ізмаїлу стає відома історія капітана судна. Ахав минулого рейсу, вступивши в боротьбу з китом, втратив ногу. Після цієї події він став меланхолійним і похмурим і більшу частину часу проводить у своїй каюті. А по дорозі з рейсу, як кажуть матроси, навіть був непритомний деякий час.

Однак цьому та деяким іншим дивним подіям, пов'язаним із судном, Ізмаїл не став надавати особливого значення. Зустрівши на пристані підозрілого незнайомця, який став передрікати загибель «Пекода» та всієї його команди, юнак вирішив, що це просто жебрак та шахрай. А неясні темні постаті, що вночі піднялися на борт корабля, а потім ніби розчинилися на ньому, він вважав просто плодом своїх фантазій.

Капітан

Дива, пов'язані з капітаном та його судном, підтверджує і короткий зміст. «Мобі Дік» продовжується тим, що Ахав вийшов зі своєї каюти лише за кілька днів після початку плавання. Ізмаїл побачив його і був уражений похмурістю капітана і печаткою неймовірного внутрішнього болю на його обличчі.

Спеціально для того, щоб одноногий капітан міг зберігати рівновагу під час сильної качки, у палубних дошках були прорубані невеликі отвори, в які він поміщав свою штучну ногу, зроблену з щелепи кашалоту.

Капітан наказує матросам виглядати білого кита. Ахав ні з ким не спілкується, він замкнутий і вимагає від команди лише беззаперечного підпорядкування та миттєвого виконання його наказів. Багато з цих команд викликають у підлеглих подив, але капітан відмовляється щось пояснювати. Ізмаїл розуміє, що в похмурій задумі капітана приховується якась темна таємниця.

Перший раз у морі

«Мобі Дік» - книга, короткий зміст якої розповідає про ті відчуття, які відчуває людина, яка вперше вийшла в море. Ізмаїл уважно спостерігає за життям на китобійному судні. Мелвілл приділяє цим описом чимало місця на сторінках своєї волі. Тут можна знайти і описи різноманітних допоміжних знарядь, і правил, і основних прийомів полювання на китів, і методів, якими видобувають з риби спермацет - речовина, що складається з тваринного жиру.

Є в романі глави, присвячені різноманітним книгам про китів, огляди будов китових хвостів, фонтанів, скелета. Є навіть згадки про виготовлені статуетки кашалотів із каменю, бронзи та інших матеріалів. Протягом усього роману автор вставляє відомості різного характеру про цих надзвичайних ссавців.

Золотий дублон

Продовжується наш короткий зміст. «Мобі Дік» - роман, цікавий не лише своїми довідковими матеріалами та відомостями про китів, а й захоплюючим сюжетом. Так, якось Ахав збирає всю команду «Пекода», яка бачить прибитий до щогли золотий дублон. Капітан повідомляє, що монета дістанеться тому, хто перший помітить наближення білого кита. Цей кашалот-альбінос відомий серед китобоїв під ім'ям Мобі Дік. Він наводить на моряків жах своєю лютістю, величезними розмірами та небувалою хитрістю. Його шкіра поцяткована шрамами від гарпунів, оскільки він часто вступав у бій з людьми, але незмінно виходив з неї переможцем. Ця неймовірна відсіч, яка зазвичай закінчувалася загибеллю судна та команди, привчила китобоїв не робити спроб зловити його.

Про страшну зустріч Ахава та Мобі Діка розповідає короткий зміст по розділах. Г. Мелвілл описує, як капітан втратив ногу, коли, опинившись серед уламків корабля, люто кинувся на кашалота з одним ножем у руці. Після цієї історії капітан повідомляє, що збирається переслідувати білого кита доти, доки його туша не опиниться на кораблі.

Почувши це, Старбек, перший помічник, заперечує капітанові. Він каже, що нерозумно помститися позбавленій розуму суті за ті дії, які це зробило, підкоряючись сліпому інстинкту. Більше того, у цьому є і блюзнерство. Але капітан, а потім і вся команда починає бачити в образі білого кита втілення вселенського зла. Вони посилають прокляття на адресу кашалота та п'ють за його смерть. Тільки один юнга, негритен Піп, підносить молитву богу, просячи захисту від цих людей.

Переслідування

Короткий зміст твору "Мобі Дік, або Білий кит" розповідає про те, як "Пекод" вперше зустрів кашалотів. На воду починають спускати шлюпки, і в цей момент з'являються самі загадкові темні привиди - особиста команда Ахава, набрана з вихідців з Південної Азії. Досі Ахав приховував їх від усіх, тримаючи в трюмі. Керує незвичайними матросами немолодого зловісного вигляду чоловік на ім'я Федалла.

Незважаючи на те, що капітан переслідує тільки Мобі Діка, він не може зовсім відмовитися від полювання на інших китів. Тому судно невпинно веде полювання і бочки зі спермацетом наповнюються. Коли «Пекод» зустрічається з іншими судами, то капітан насамперед запитує, чи матроси білого кита не бачили. Найчастіше у відповідь чується розповідь про те, як Мобі Дік занапастив чи покалічив когось із команди.

Чуються і нові зловісні пророцтва: збожеволілий матрос із зараженого епідемією судна застерігає команду від долі святотатців, які ризикнули вступити в бій із втіленням божого гніву.

Якось доля зводить «Пекод» з іншим судном, чий капітан загарпунів Мобі Діка, але в результаті був тяжко поранений і втратив руку. Ахав говорить із цією людиною. З'ясовується, що той і не думає мстити киту. Однак він повідомляє координати, де судно зіштовхнулося із кашалотом.

Старбек знову намагається застерегти капітана, але все марно. Ахав велить викувати гарпун із найтвердішої сталі, що є на судні. А на загартування грізної зброї йде кров трьох гарпунників.

Пророцтво

Все більше для капітана та його команди стає символом зла Мобі Дік (Moby Dick). Короткий опис зосереджується на подіях, що відбуваються з Квікегом, другом Ізмаїла. Гарпунщик занедужує від важкої роботи в вогкості і відчуває швидку смерть. Він просить Ізмаїла виготовити для нього похоронний човен, на якому його тіло ковзало б хвилями. Коли ж Квікег іде на виправлення, човен вирішують переробити в рятувальний буй.

Вночі Федалла повідомляє капітанові страшне пророцтво. Перш ніж померти, Ахав побачить два катафали: один - зроблений нелюдською рукою, другий - з американської деревини. А смерть капітану зможе заподіяти лише пенька. Але перед цим має померти сам Федалла. Ахав не вірить - він надто старий, щоб опинитися на шибениці.

Наближення

Дедалі більше ознак того, що судно наближається до місця, де живе Мобі Дік. Короткий зміст по розділах описує лютий шторм. Старбек переконується, що капітан приведе корабель до загибелі, але не наважується вбити Ахава, довіряючись долі.

У бурю корабель зустрічає інше судно – «Рахіль». Капітан його повідомляє, що переслідував Мобі Діка напередодні, і просить Ахава допомогти у пошуках його 12-річного сина, якого забрало разом із вельботом. Однак капітан "Пекода" відмовляється.

Нарешті, вдалині бачиться білий горб. Три дні переслідує судно кита. І ось «Пекод» його наздоганяє. Однак Мобі Дік відразу нападає і перекушує надвоє вельбот капітана. Насилу йому вдається врятувати. Капітан готовий продовжити полювання, але кит уже спливає від них.

На ранок кашалота наздоганяють знову. Мобі Дік розбиває ще два вельботи. Тонечих матросів піднімають на борт, з'ясовується, що зник Федалла. Ахав починає боятися, він згадує пророцтво, але відмовитися від переслідування не може.

Третій день

Вабить за собою капітана Мобі Дік. Короткий зміст по всіх розділах малює картини похмурих ознак, але Ахав одержимий своїм бажанням. Кіт знову руйнує кілька вельботів і намагається піти, але Ахав на єдиній шлюпці продовжує його переслідувати. Тоді кашалот розгортається таранить «Пекод». Судно починає йти на дно. Ахав кидає останній гарпун, поранений кит різко йде на глибину і забирає капітана, що заплутався в прядив'яному канаті. Корабель затягує у вирву, у неї ж тягне і останній вельбот, де перебуває Ізмаїл.

Розв'язка

Тільки Ізмаїла залишає живими з усієї команди корабля Мелвілл. Мобі Дік (короткий зміст це підтверджує), поранений, але живий йде в глибини океану.

Головному герою дивом вдається вижити. Єдине, що вціліло від корабля, - не відбулася і просмолена труна його друга. Саме на цій споруді герой добу проводить у відкритому морі, доки його не знаходять матроси з корабля «Рахіль». Капітан цього судна все ще сподівався відшукати свою втрачену дитину.

"Мобі Дік" (повна назва: "Мобі Дік, або Білий Кіт"; "Moby Dick") - роман-притча Г. Мелвілла. Написаний межі 1840 — 1850-х гг. і опублікований в 1851 р., був практично проігнорований критикою і читачами, оскільки сильно відрізнявся від тогочасної літературної мариністики (передусім від ранніх морських романів самого Мелвілла), в контексті якої був сприйнятий. Це не просто пригодницький роман про китобої, а спроба «романа романів», якогось універсального літературного симбіозу, що вмістив у собі всі жанри — від енциклопедії (глави, присвячені класифікації китів) до трагедії (частини роману, написані у формі драматичного діалогу). В результаті вийшов грандіозний роман-міф, сповнений екзистенційних колізій людського буття. Критик Л. Мамфорд писав: «Мобі Лік» — одна з перших міфологій сучасності, іншими словами, вона створена з реалій сучасного життя, на основі наукових даних та досліджень..., а не стародавніх символів — Прометея, Ендіміона, Ореста, або фольклорних переказів на кшталт легенди про доктора Фауста».

Розповідь у романі «Мобі Дік» Мелвілла ведеться від імені Ізмаїла, типового для романтизму «зайвої людини», яка, відчуваючи чайльд-гарольдівську тугу і розчарованість життям, йде простим матросом на китобоєць «Пекод». Ізмаїл — філософ, стурбований корінними питаннями людського буття — свободи волі та року, долі та потреби. Після виходу у відкрите море з'ясовується, що Пекод здійснює не звичайний китобійний рейс. Капітан корабля Ахав одержимий пристрастю: знайти і знищити свого кривдника — велетенського кита-альбіноса на прізвисько Мобі Дік, який колись відкусив Ахаву ногу. «Ось ціль нашого плавання, люди! Гонятися за білим китом по обидві півкулі, поки не випустить він фонтан чорної крові і не захитається на хвилях його біла туша!

Між промовою капітана, зверненою до команди, та вирішальною зустріччю з Білим Кітом біля екватора розташовані численні події, описані у 135 розділах книги. Бій Ахава з Білим Кітом триває три дні і завершується загибеллю «Пекоду»: Білий Кіт руйнує корабель, захоплюючи в океанську безодню Ахава та всю його команду. Епілог розповідає про чудове порятунок Ізмаїла, який після аварії корабля був підхоплений китобійцем, що проходить повз нього. Його порятунок потрібний автору лише для того, щоб Ізмаїл зміг повідати світові жахливу історію про життя і смерть безногого мореплавця (пор. сюжет поеми Колріджа «Сказання про старий мореплавець»).

Ланцюжок описаних у романі подій має глибокий символічний зміст, що становить основу величного задуму Мелвілла. Палуба китобійця «Пекод», на якому розігрується дія книги, стає для автора полігоном для вивчення людської поведінки. Команда корабля, що представляє всі народи і раси земної кулі (тут крім янкі є африканські негри, азіати, полінезійці, європейці) - це людство в мініатюрі (щось подібне більше століття виявиться в «Кораблі дурнів» К.Е. Портер).

У романі кілька десятків персонажів, кожен з яких є свого роду ідеологом, який має свій унікальний погляд на події, що відбуваються. Зведені докупи всі точки зору створюють мозаїчну картину, що дає простір для багатозначної інтерпретації історії боротьби старого Ахава та Білого Кита.

Ахав, головний герой роману, одержимий затятою жагою пізнати таємницю людських страждань та горя і особисто перемогти світове зло, яке для нього втілилося у майже містичному Білому Кіті. Ось чому погоня за Мобі Діком, описана Мелвіллом-мариністом як захоплююче морське полювання, водночас прочитується і як символічний поєдинок людини з силами природи, що несуть людям горе.

Однак образ Білого Кита далеко не однозначний. Часом він і справді постає як ємний символ сліпої жорстокості природи, але часом його можна сприйняти і як алегорію суворого старозавітного Всевишнього, що карає людську гординю і лиходійство. І все ж за всієї смислової неоднозначності образів роману читача не залишає відчуття глибинної симпатії автора до прометеївської жертовної впертості Ахава.

Роман був екранізований в США - 1930 (капітан Ахав - Д. Беррімор) і 1956 (в тій же ролі - Г.Пек).

Герман Мелвілл

«Мобі Дік, або Білий Кіт»

Молодий американець із біблійним ім'ям Ізмаїл (у книзі Буття сказано про Ізмаїла, сина Авраама: «Він буде між людьми, як дикий осел, руки його на всіх і руки всіх на нього»), набридли перебуванням на суші і відчуваючи труднощі в грошах, приймає рішення вирушити у плавання на китобійному судні. У першій половині ХІХ ст. Найстаріший американський китобійний порт Нантакет — вже далеко не найбільший центр цього промислу, проте Ізмаїл вважає за важливе для себе найнятись на судно саме в Нантакеті. Зупинившись дорогою туди в іншому портовому місті, де не дивно зустріти на вулиці дикуна, що поповнив на невідомих островах команду китобійця, що побував там, де можна побачити буфетну стійку, виготовлену з величезної китової щелепи, де навіть проповідник у церкві піднімається на кафедру по мотузковому лісі. — Ізмаїл слухає пристрасну проповідь про поглиненого Левіафаном пророка Йону, який намагався уникнути шляху, призначеного йому Богом, і знайомиться в готелі з тубільцем-гарпунщиком Квікегом. Вони стають нерозлучними друзями і вирішують разом вступити на корабель.

У Нантакет вони наймаються на китобоєць «Пекод», що готується до виходу в трирічне кругосвітнє плавання. Тут Ізмаїл дізнається, що капітан Ахав (Ахав у Біблії — безбожний цар Ізраїлю, що встановив культ Ваала і переслідував пророків), під керівництвом якого йому належить йти в море, у минулому своєму рейсі, єдиноборствуючи з китом, втратив ногу і не виходить з того часу з похмурої меланхолії, а на кораблі, дорогою додому, навіть перебував деякий час не в своєму розумі. Але ні цій звістці, ні іншим дивним подіям, що змушують думати про якусь таємницю, пов'язану з «Пекодом» та його капітаном, Ізмаїл поки що не надає значення. Зустріченого на пристані незнайомця, що пустився в незрозумілі, але грізні пророцтва про долю китобійця і всіх зарахованих до його команди, він вважає за божевільного або шахрая-жебраку. І темні людські постаті, що вночі, потай, що піднялися на «Пекод» і потім немов розчинилися на кораблі, Ізмаїл готовий вважати плодом власної уяви.

Лише за кілька днів після відплиття з Нантакета капітан Ахав залишає свою каюту і з'являється на палубі. Ізмаїл вражений його похмурим виглядом і відбитим на обличчі непереборним внутрішнім болем. У дошках палубного настилу заздалегідь пробурені отвори, щоб Ахав міг, зміцнивши в них кістяну ногу, зроблену з полірованої щелепи кашалоту, зберігати рівновагу під час качки. Спостерігачам на щоглах віддано наказ особливо пильно виглядати в морі білого кита. Капітан болісно замкнутий, ще жорсткіше звичайного вимагає беззаперечного і негайного слухняності, а власні промови та вчинки різко відмовляється пояснити навіть своїм помічникам, у яких часто викликають подив. «Душа Ахава, — каже Ізмаїл, — суворою в'южною зимою його старості сховалася в дуплистий стовбур його тіла і смоктала там похмуро лапу мороку».

Ізмаїл, що вперше вийшов у море на китобійці, спостерігає особливості промислового судна, роботи і життя на ньому. У коротких розділах, з яких складається вся книга, містяться описи знарядь, прийомів і правил полювання на кашалота і видобутку спермацету з його голови. Інші розділи, «китознавчі» — від надісланого книзі склепіння згадок про китів у найрізноманітніші літератури до докладних оглядів китового хвоста, фонтану, скелета, нарешті, китів з бронзи та каменю, навіть китів серед зірок, — протягом усього роману доповнюють розповідь і стуляються з ним, повідомляючи подій новий, метафізичний вимір.

Якось за наказом Ахава збирається команда «Пекода». До щогли прибито золотий еквадорський дублон. Він призначений тому, хто першим помітить кита-альбіноса, знаменитого серед китобоїв та прозваного ними Мобі Дік. Цей кашалот, що наводить жах своїми розмірами і лютістю, білизною і незвичайною хитрістю, носить у своїй шкурі безліч колись спрямованих у нього гарпунів, але в усіх сутичках з людиною залишається переможцем, і нищівну відсіч, яку отримували від нього люди, багатьох привчив до думки, що полювання на нього загрожує страшними лихами. Саме Мобі Дік позбавив Ахава ноги, коли капітан, опинившись наприкінці погоні серед уламків розбитих китом вельботів, у нападі сліпої ненависті кинувся на нього з одним ножем у руці. Тепер Ахав оголошує, що має намір переслідувати цього кита по всіх морях обох півкуль, доки біла туша не захитається у хвилях і не випустить свій останній, чорної крові, фонтан. Даремно перший помічник Старбек, суворий квакер, заперечує йому, що помститися істоті, позбавленій розуму, що вражає лише за сліпим інстинктом, — безумство і богохульство. У всьому, відповідає Ахав, проглядають крізь безглузду маску невідомі риси якогось розумного початку; і якщо ти маєш разити - рази через цю маску! Білий кит нав'язливо пливе перед очима як втілення всякого зла. З захопленням і люттю, обманюючи власний страх, матроси приєднуються до його прокляття Мобі Діку. Троє гарпунників, наповнивши ромом перевернуті наконечники своїх гарпунів, п'ють за смерть білого кита. І тільки корабельний юнга, маленький негритен Піп, молить у Бога порятунку від цих людей.

Коли «Пекод» вперше зустрічає кашалотів і вельботи готуються до спуску на воду, п'ятеро темнолих привидів раптом з'являються серед матросів. Це команда вельбота самого Ахава, вихідці з якихось островів у Південній Азії. Оскільки власники «Пекоду», вважаючи, що під час полювання від одноногого капітана вже не може бути штибу, не передбачили веслярів для його власного човна, він провів їх на корабель таємно і досі вкривав у трюмі. Їхній ватажок — зловісного вигляду літній парс Федалла.

Хоча будь-яке зволікання в пошуках Мобі Діка болісно для Ахава, він не може зовсім відмовитися від видобутку китів. Огинаючи мис Доброї Надії і перетинаючи Індійський океан, Пекод веде полювання і наповнює бочки спермацетом. Але перше, про що запитує Ахав під час зустрічі з іншими судами: чи не траплялося тим бачити білого кита. І відповіддю часто буває розповідь про те, як завдяки Мобі Діку загинув чи був понівечений хтось із команди. Навіть посеред океану не обходиться без пророцтв: напівбожевільний матрос-сектант з ураженого епідемією корабля заклинає боятися долі святотатців, які зухвало почати боротьбу з втіленням Божого гніву. Нарешті «Пекод» сходиться з англійським китобійцем, капітан якого, загарпунивши Мобі Діка, зазнав глибокої рани і в результаті втратив руку. Ахав поспішає піднятися до нього на борт і поговорити з людиною, доля якої така схожа з її долею. Англієць і не думає про те, щоб мстити кашалоту, але повідомляє напрям, в якому пішов білий кит. Знову Старбек намагається зупинити свого капітана — і знову марно. На замовлення Ахава корабельний коваль кує гарпун з особливо твердої сталі, на загартування якого жертвують свою кров троє гарпунників. "Пекод" виходить у Тихий океан.

Друг Ізмаїла, гарпунщик Квікег, важко захворівши від роботи в сирому трюмі, відчуває наближення смерті і просить тесляра виготовити йому непотоплювану труну-човен, в якій він міг би пуститися хвилями до зоряних архіпелагів. А коли несподівано його стан змінюється на краще, непотрібну до часу труну вирішено проконопатити і засмолити, щоб перетворити на великий поплавок — рятувальний буй. Новий буй, як і належить, підвішено на кормі «Пекода», чимало дивуючи своєю характерною формою команди зустрічних суден.

Вночі у вельботі, біля вбитого кита, Федалла оголошує капітанові, що в цьому плаванні не судилося тому ні труни, ні катафалка, але два катафалка повинен побачити Ахав на морі, перш ніж померти: один - споруджений нелюдськими руками, і другий, з деревини, що виросла в Америці; що тільки пенька може заподіяти Ахаву смерть, і навіть цієї останньої години сам Федалла вирушить поперед нього лоцманом. Капітан не вірить: до чого тут пенька, мотузка? Він надто старий, йому вже не потрапити на шибеницю.

Все виразніші ознаки наближення до Мобі Діка. У лютий шторм вогонь Святого Ельма спалахує на вістря викованого для білого кита гарпуна. Тієї ж ночі Старбек, впевнений, що Ахав веде корабель до неминучої загибелі, стоїть біля дверей капітанської каюти з мушкетом в руках і все ж таки не чинить вбивства, вважаючи за краще підкоритися долі. Буря перемагнічує компаси, тепер вони направляють корабель геть із цих вод, але Ахав, що вчасно помітив це, робить нові стрілки з вітрильних голок. Матрос зривається з щогли і зникає у хвилях. «Пекод» зустрічає «Рахіль», яка переслідувала Мобі Діка лише напередодні. Капітан «Рахілі» благає Ахава приєднатися до пошуків втраченого під час вчорашнього полювання вельбота, в якому був і його дванадцятирічний син, але отримує різку відмову. Відтепер Ахав сам піднімається на щоглу: його підтягують у сплетеному з тросів кошику. Але варто йому опинитися нагорі, як морський яструб зриває з нього капелюх і забирає в море. Знов корабель — і на ньому теж ховають загублених білим китом матросів.

Золотий дублон вірний своєму господареві: білий горб з'являється з води на очах у самого капітана. Три дні триває погоня, тричі вельботи наближаються до кита. Перекусивши вельбот Ахава надвоє, Мобі Дік закладає кола навколо відкинутого в бік капітана, не дозволяючи іншим човнам прийти йому на допомогу, поки «Пекод», що підійшов, не відтісняє кашалота від його жертви. Щойно опинившись у човні, Ахав знову вимагає свого гарпуна — кит, проте, вже пливе геть, і доводиться повертатися на корабель. Темніє, і на «Пекоді» втрачають кита з поля зору. Усю ніч китобоєць слідує за Мобі Діком і на світанку наздоганяє знову. Але, заплутавши лінії від гарпунів, що встромилися в нього, кит розбиває два вельботи один про одного, а човен Ахава атакує, підпірнувши і вдаривши з-під води в днище. Корабель підбирає людей, що зазнають лиха, і в метушні не відразу помічено, що парса серед них немає. Згадавши його обіцянку, Ахав не може приховати страху, але продовжує переслідування. Все, що відбувається тут, вирішено наперед, каже він.

На третій день човни в оточенні акулячої зграї знову прямують до поміченого на горизонті фонтану, над «Пекодом» знову з'являється морський яструб — тепер він виносить у пазурах вирваний судновий вимпел; на щоглу посланий матрос, щоб замінити його. Розлючений болем, який завдають йому отримані напередодні рани, кит одразу ж кидається на вельботи, і тільки капітанський човен, серед веслярів якого зараз і Ізмаїл, залишається на плаву. А коли човен повертається боком, то веслярам постає роздертий труп Федали, прикрученого до спини Мобі Діка петлями обернутого довкола гігантського тулуба линя. Це катафалк перший. Мобі Дік не шукає зустрічі з Ахавом, як і раніше, намагається піти, але вельбот капітана не відстає. Тоді, розвернувшись назустріч «Пекоду», що вже підняв людей із води, і розгадавши в ньому джерело всіх своїх гонінь, кашалот таранить корабель. Отримавши пробоїну, «Пекод» починає занурюватися, і Ахав, що спостерігає з човна, розуміє, що перед ним — катафалк другий. Вже не врятуватись. Він направляє до кита останній гарпун. Прядив'яний лин, знявшись петлею від різкого ривка підбитого кита, обвиває Ахава і забирає в безодню. Вельбот з усіма веслярами потрапляє у величезну вирву на місці вже затонулого корабля, в якій ховається до останньої тріски все, що колись було «Пекодом». Але коли хвилі вже замикаються над головою матроса, що стоїть на щоглі, рука його піднімається і все-таки зміцнює прапор. І це останнє, що бачимо над водою.

Ізмаїла, що випав із вельбота і залишився за кормою, теж тягне до воронки, але коли він досягає її, вона вже перетворюється на гладкий пінний вир, з глибини якого несподівано виривається на поверхню рятувальний буй — труна. На цій труні, недоторканий акулами, Ізмаїл добу тримається у відкритому морі, поки чужий корабель не підбирає його: то була невтішна «Рахіль», яка, блукаючи в пошуках своїх зниклих дітей, знайшла тільки ще одного сироту.

«І врятувався тільки я один, щоб сповістити тобі…»

Перша половина ХІХ століття. Американцю Ізмаїлу потрібні гроші, тому він влаштовується на китобійне судно у порту Нантакет. Дорогою до цього порту Ізмаїл прослухав вражаючу проповідь про те, як пророка поглинув Левіафан, оскільки той хотів уникнути призначеного йому Богом шляху, а також познайомився в готелі з гарпунщиком Квікегом. Ось із ним Ізмаїл і влаштовується на судно «Пекод», яке пускається у навколосвітнє плавання на 3 роки. Капітан китобійця Ахав у попередньому поході у єдиноборстві з китом втратив ногу. З того часу він похмурий. Незнайомець на пристані каже, що судно приречене, і всім передбачено загинути. Його всі вважають за божевільного. Ізмаїл не хоче помічати таємничості довкола, навіть коли вночі таємно на корабель піднялися темні постаті та розчинилися. Герой подумав, що здалося.

За кілька днів після відплиття на палубі з'явився капітан. Замість ноги у нього милиця з полірованої щелепи кашалоту. Всі полюють на білого кита, прозваного серед китобоїв Мобі Діком. Він величезний і лютий. Саме з Мобі Діком бився Ахав і втратив ногу. Тепер він хоче знайти кита і вбити. Перший помічник Старбек даремно пояснює одержимому ідеєю капітанові, що кит позбавлений розуму і лише інстинктом. Ізмаїлу цікаво спостерігати особливості роботи та життя на судні, яке займається промислом кашалотів.

При першому полюванні на кашалота з трюму, де вони й досі ховалися, виходять темношкірі матроси. Власники "Пекоду" не передбачили для човна капітана веслярів, тому він таємно провів на корабель і вкривав цих вихідців із південно-азіатських островів. Ватажок негрів – парс Федал.

"Пекод" полює на кашалотів і наповнює бочки спермацетом, здобутим з морських тварин. Коли Ахав зустрічає інші судна, неодмінно запитує, чи не зустрічали Мобі Діка. Завжди одні й самі розповіді про вбитих і покалічених цим китом.

І ось «Пекод» зійшовся з англійським китобійцем, капітан якого втратив руку в сутичці з білим китом, але мститися не збирається. А ось куди пішов Мобі Дік Ахов розповів. Ахав розпорядився корабельному ковалю скувати дуже сильний гарпун.

Коли гарпунщик Квікег захворів і думав, що помре, то попросив тесляра зробити йому труну-човн. Одужавши, він дозволив цю труну використовувати як поплавець.

Федалла пророкує Ахаву про його швидку смерть, але тільки перед тим, як він зустріне два катафалка і він, Федалла помре першим. «Пекод» зустрічає у водах Тихого океану два кораблі, які мають жертви від зустрічі з Мобі Діком. Три дні тривала гонитва за Мобі Діком. Слова Федали збуваються. Спочатку у боротьбі з китом гине він, потім кит топить корабель та капітана. Ізмаїл рятується на рятувальному буї - труні, поки чужий корабель не підібрав його. Цим кораблем була «Рахіль».

на знак схиляння

перед його генієм

присвячується ця книга

Етимологія

(Відомості, зібрані Помічником вчителя класичної гімназії, який згодом помер від сухот)

Я бачу його як зараз – такого блідого, у поношеному сюртуку та з такими ж поношеними мізками, душею та тілом. Він цілими днями прав пилюку зі старих словників і граматик своєю незвичайною носовою хусткою, прикрашеною, немов у насмішку, строкатими прапорами всіх націй світу. Йому подобалося прати пилюку зі старих граматик; це мирне заняття наводило його на думку про смерть.

«Якщо ти берешся наставляти інших і навчати їх тому, що в нашій мові риба-кит називається словом whale, опускаючи при цьому, за своєю неосвіченістю, літеру h, яка одна висловлює майже все значення цього слова, ти насаджуєш не знання, але помилки» .

Хаклюйт

«Whale*** шведськ. та датськ. hval. Назва цієї тварини пов'язана з поняттям округлості, тому що по-датськи hvalt означає „вигнутий, склепінний“».

Словник Вебстера

«Whale*** походить безпосередньо від голландського та німецького wallen, англосакськ. walw-ian – „кататися, борсатися“».

Словник Річардсона

Давньоєврейське -

Грецьке - ?????

Латинське – cetus

Англосаксонське - wh?l

Датське – hvalt

Голландське – wal

Шведське – hwal

Ісландське – whale

Англійська – whale

Французьке – baleine

Іспанське – ballena

Фіджі – пекі-нуї-нуї

Ероманго – піхи-нуї-нуї

Вилучення

(Зібрані Молодшим Помічником бібліотекаря)

Читач зможе переконатися, що цей бідолаха Молодший Помічник, нехитрий літероїд і книжковий черв'як, перерив цілі ватиканські бібліотеки і всі крамниці букіністів у світі в пошуках будь-яких – хоча б випадкових – згадок про китів, які могли тільки зустрітися йому в якихось книгах. , від священних до богохульних. І тому не слід у всіх випадках розуміти ці безладні китові цитати, хоч і безперечно справжні, за святе та незаперечне євангеліє цетології. Це зовсім не так. Уривки з праць всіх цих стародавніх авторів і згадуваних тут поетів представляють для нас інтерес і цінність лише остільки, оскільки вони дають нам загальний погляд з пташиного польоту на все те, що тільки не було будь-коли, в будь-якому зв'язку і з приводу, сказано , придумано, згадано і заспівано про Левіафана всіма націями та поколіннями, включаючи теперішні.

Отже, прощавай, бідолаха Молодший Помічник, чиїм коментатором я виступаю. Ти належиш до того безрадісного племені, яке в цьому світі ніяким вином не зігріти і для кого навіть білий херес виявився б надто рожевим та міцним; але з такими, як ти, приємно іноді посидіти удвох, відчуваючи себе теж нещасним і самотнім, і, насолоджуючись пролитими сльозами, перейматися дружелюбністю до свого співрозмовника; і хочеться сказати вам прямо, без натяків, поки очі наші мокрі, а склянки сухі і на серці - солодкий смуток: «Киньте ви це діло, Молодші Помічники! Адже чим більше зусиль ви докладатимете до того, щоб догодити світу, тим менше подяки ви дочекаєтеся! Ех, якби я міг очистити для вас Хемптон-Корт або Тюїльрійський палац! Але ковтайте швидше ваші сльози і скиньте голову, здійматися духом! вище, вище, на топ грот-щогли! бо ваші товариші, що випередили вас, звільняють для вас семиповерхові небеса, виганяючи геть перед вашим приходом справжніх розваг - Гавриїла, Михаїла і Рафаїла. Тут ми тільки цокаємося розбитими серцями - там ви зможете зрушити разом свої кубки, що не б'ються!»

"І створив бог великих китів".

Буття

«За Левіафаном світиться шлях,

Безодня здається сивиною».

«І Господь приготував велику рибу, щоб поглинула Йону».

Там плавають кораблі; там Левіафан, якого Ти зробив грати в ньому».

Мобі Дік, або Білий Кіт

Натанієлю Готорну

на знак схиляння

перед його генієм

присвячується ця книга

Herman Melville

Етимологія

(Відомості, зібрані Помічником вчителя класичної гімназії, що згодом помер від сухот)

Я бачу його як зараз – такого блідого, у поношеному сюртуку та з такими ж поношеними мізками, душею та тілом. Він цілими днями прав пилюку зі старих словників і граматик своєю незвичайною носовою хусткою, прикрашеною, немов у насмішку, строкатими прапорами всіх націй світу. Йому подобалося прати пилюку зі старих граматик; це мирне заняття наводило його на думку про смерть.

Етимологія

«Якщо ти берешся наставляти інших і навчати їх тому, що в нашій мові риба-кит називається словом whale, опускаючи при цьому, за своєю неосвіченістю, літеру h, яка одна висловлює майже все значення цього слова, ти насаджуєш не знання, але помилки» .

«Whale*** шведськ. та датськ. hval. Назва цієї тварини пов'язана з поняттям округлості, так як по-датськи hvalt означає „вигнутий, склепінний“».

Словник Вебстера

«Whale*** походить безпосередньо від голландського та німецького wallen, англосакськ. walw-ian – „кататися, борсатися“».

Словник Річардсона

Давньоєврейське -

Грецьке - ?????

Латинське – cetus

Англосаксонське - wh?l

Датське – hvalt

Голландське – wal

Шведське – hwal

Ісландське – whale

Англійська – whale

Французьке – baleine

Іспанське – ballena

Фіджі – пекі-нуї-нуї

Ероманго – піхи-нуї-нуї

Вилучення

(Зібрані Молодшим Помічником бібліотекаря)

Читач зможе переконатися, що цей бідолаха Молодший Помічник, нехитрий літероїд і книжковий черв'як, перерив цілі ватиканські бібліотеки і всі крамниці букіністів у світі в пошуках будь-яких – хоча б випадкових – згадок про китів, які могли тільки зустрітися йому в якихось книгах. , від священних до богохульних. І тому не слід у всіх випадках розуміти ці безладні китові цитати, хоч і безперечно справжні, за святе та незаперечне євангеліє цетології. Це зовсім не так. Уривки з праць всіх цих стародавніх авторів і згадуваних тут поетів представляють для нас інтерес і цінність лише остільки, оскільки вони дають нам загальний погляд з пташиного польоту на все те, що тільки не було будь-коли, в будь-якому зв'язку і з приводу, сказано , придумано, згадано і заспівано про Левіафана всіма націями та поколіннями, включаючи теперішні.

Отже, прощавай, бідолаха Молодший Помічник, чиїм коментатором я виступаю. Ти належиш до того безрадісного племені, яке в цьому світі ніяким вином не зігріти і для кого навіть білий херес виявився б надто рожевим та міцним; але з такими, як ти, приємно іноді посидіти удвох, відчуваючи себе теж нещасним і самотнім, і, насолоджуючись пролитими сльозами, перейматися дружелюбністю до свого співрозмовника; і хочеться сказати вам прямо, без натяків, поки очі наші мокрі, а склянки сухі і на серці - солодкий смуток: «Киньте ви це діло, Молодші Помічники! Адже чим більше зусиль ви докладатимете до того, щоб догодити світу, тим менше подяки ви дочекаєтеся! Ех, якби я міг очистити для вас Хемптон-Корт або Тюїльрійський палац! Але ковтайте швидше ваші сльози і скиньте голову, здійматися духом! вище, вище, на топ грот-щогли! бо ваші товариші, що випередили вас, звільняють для вас семиповерхові небеса, виганяючи геть перед вашим приходом справжніх розваг - Гавриїла, Михаїла і Рафаїла. Тут ми тільки цокаємося розбитими серцями - там ви зможете зрушити разом свої кубки, що не б'ються!»

Вилучення

"І створив бог великих китів".

Буття

«За Левіафаном світиться шлях,

Безодня здається сивиною».

«І Господь приготував велику рибу, щоб поглинула Йону».

І вона

Там плавають кораблі; там Левіафан, якого Ти зробив грати в ньому».

Псалми

«Того дня Господь поб'є мечем Своїм важким, і великим, і міцним, левіатана, змія прямобіжного, і левіатана, змія вигинається, і уб'є змія морського».

Ісая

«І який би предмет ще опинився в хаосі пащі цього чудовиська, чи то звір, корабель чи камінь, миттєво зникає він у його величезній смердючій горлянці і гине в чорній безодні його черева».

Холландів переклад «Моралій» Плутарха

«В Індійському Морі живуть найбільші і найбільші риби, які існують на світі; серед них Кити, або Водокрути, іменовані Balaene, які мають у довжину стільки ж, скільки чотири акри, або арпани, землі».

Холланд переклад Плінія

«І двох днів не провели ми в плаванні, як раптом одного дня на світанку побачили безліч китів та інших морських чудовиськ. З них один мав воістину велетенські розміри. Він наблизився до нас, тримаючи свою пащу роззявленою, піднімаючи хвилі з боків і спінюючи море перед собою».

Тук.Переклад «Правдивої історії» Лукіана

«Він прибув до нашої країни також ще й для того, щоб ловити тут китів, бо ікла цих тварин дають дуже цінну кістку, зразки якої він привіз у дар королю***. Найбільші кити, однак, виловлюються біля берегів його батьківщини, з них інші мають сорок вісім, інші ж п'ятдесят ярдів завдовжки. Він каже, що він – з ним ще п'ятеро – убили по шістдесят китів за два дні».

Розповідь Оттара, або Охтхере, записана з його слів королем Альфредом у рік від Різдва Христового 890

«І тим часом як все на світі, будь то жива істота чи корабель, байдуже, потрапляючи в жахливу прірву, яку являє собою ковтка цього чудовиська (кита), тут же гине, поглинене навіки, морський піскар сам видаляється туди і спить там у повній безпеки».

Монтень.«Апологія Реймонда Себона»

«Бежемо! Провалитися мені на цьому місці, це Левіафан, якого доблесний пророк Мойсей описав у житті святої людини Йова».